Cкільки прибутку втрачають клініки, не працюючи з базою пацієнтів
Понад 80% клінік не управляють базою пацієнтів як джерелом прибутку. Робота будується на дзвінках і акціях, а не на сегментації та системі. Саме тут клініки щороку втрачають сотні тисяч гривень обороту.
#1. Ілюзія «ми працюємо з базою»
Останнім часом тема роботи з базою пацієнтів активно обговорюється на ринку. З’являються тренінги, вебінари, майстер-класи з акцентом на «правильні фрази», «ефективні скрипти» та техніки переконання. Фокус зміщується на те, що саме сказати пацієнту, як правильно поставити запитання і яку формулу використати, щоб повернути його в клініку.
На перший погляд це виглядає як рішення. Клініка навчає адміністраторів, прописує скрипти, запускає дзвінки по базі — і процес ніби починає рухатися. З’являються спроби активізації, формується відчуття контролю.
Проте через певний час стає очевидно: результат нестабільний. Дзвінки потребують великих зусиль, конверсія різна, адміністратори стикаються з відмовами, зростає напруга всередині команди. Після кількох спроб робота з базою поступово згортається, і формується висновок: «це не працює».
У підсумку клініка знову повертається до звичного сценарію — інвестує більше в залучення нових пацієнтів, підвищує рекламні бюджети і намагається компенсувати втрати ззовні. Хоча причина часто не в ринку, а в тому, що база сприймалася як активність, а не як система управління прибутком.
#2. Що таке база пацієнтів насправді
У більшості клінік база пацієнтів сприймається як перелік контактів у медичній інформаційній системі: ім’я, номер телефону, історія візитів. Але база — це не список людей. Це масив пацієнтів, які вже здійснили транзакцію з клінікою.
Транзакція — це будь-яка дія, за яку пацієнт заплатив грошима або своїм часом: консультація, діагностика, лікування, навіть безкоштовний первинний прийом. Сам факт взаємодії формує довіру й створює точку повторного входу. Саме з цього моменту пацієнт стає частиною фінансового активу клініки.
Управлінськи база складається з двох великих груп: діючі пацієнти та відмовники. Діючі — це ті, хто продовжують лікування або повертаються повторно. Відмовники — ті, хто не дійшли, не купили або зупинилися на певному етапі. І саме ця друга частина часто кількісно більша, але практично не використовується.
Окрема проблема — інструмент. Більшість клінік працюють у медичних інформаційних системах, які добре фіксують історію лікування, але не призначені для сегментації та управління комунікацією. Повноцінна CRM впроваджена лише в одиниць. Без неї база лишається архівом, а не керованим ресурсом.
Поки база не розділена на сегменти і не має чіткої структури, її складно побачити як актив. А те, що не сприймається як актив, не оцінюється і не управляється системно.
#3. Головна помилка: працюють лише з «своїми»
Навіть ті клініки, які усвідомлюють важливість бази, у більшості випадків працюють лише з діючими пацієнтами. З тими, хто вже купив, завершив лікування або періодично повертається. Саме ця частина бази виглядає «теплою», зрозумілою та безпечною для комунікації.
Натомість відмовники — пацієнти, які не дійшли, не купили або відклали рішення, — залишаються поза системною увагою. Хоча кількісно їх зазвичай більше. І саме тут знаходиться найбільший резерв незакритого обороту.
Проблема посилюється, коли в клініці відсутня повноцінна CRM. У медичних інформаційних системах відмовники часто не мають чіткої навігації: вони «лежать» поруч із хронічними недозвонами, тестовими заявками, невалідним трафіком. Усе це змішується в один масив контактів без пріоритету і логіки.
У такому середовищі сегмент потенційних пацієнтів перестає сприйматися як фінансовий актив. Він виглядає як «старі контакти», з якими складно працювати і які не асоціюються з грошима. Додайте до цього психологічний дискомфорт повторного контакту — і фокус автоматично зміщується на тих, хто вже лояльний.
У результаті клініка працює лише з комфортною частиною бази, тоді як основний обсяг потенційного доходу залишається невидимим і неактивованим.
#4. Де лежать гроші: база як фінансовий актив
У більшості медичних бізнесів 60–70% обороту формується не за рахунок первинних пацієнтів, а завдяки повторним візитам, дообстеженням, продовженню планів лікування та реактивації тих, хто вже був у клініці. Саме база створює стабільність грошового потоку, тоді як первинний трафік лише відкриває двері.
Ключові показники тут — повторність і LTV (сукупна цінність пацієнта за весь період співпраці). Один первинний прийом рідко генерує прибуток. Прибуток з’являється на дистанції: коли пацієнт повертається, погоджується на додаткові етапи лікування або рекомендує клініку іншим.
Потенціал бази можна порахувати доволі просто.
Обсяг бази × відсоток реактивації × кількість транзакцій × середній чек = додатковий оборот, який уже знаходиться всередині CRM.
Навіть незначне підвищення відсотка повернення може дати сотні тисяч додаткового доходу без збільшення рекламного бюджету.
Чому ж клініки рідко рахують цей потенціал? Тому що база сприймається як операційна зона відповідальності адміністратора, а не як фінансовий актив. Відсутність сегментації, звітності по реактивації та чітких показників робить цей ресурс невидимим для управління. І поки база не вимірюється як джерело прибутку, вона не використовується на повну силу.
#5. Чому «просто подзвонити» не працює
Коли клініка вирішує «попрацювати з базою», найчастіше це виглядає як запуск обдзвону всіх контактів за єдиним сценарієм. Але різні сегменти бази мають різну природу рішення — а отже, і різну конверсію.
Пацієнт, який не дійшов на первинну консультацію, відрізняється від того, хто дійшов, але не купив план лікування. І зовсім інша логіка у того, хто погодився майже на фінальному етапі, але відмовився через ціну або сумніви. Причини різні — значить, і стратегія контакту має бути різною.
Без сегментації база стає некерованою. Всі контакти зливаються в один масив, і команда працює навмання. Частина дзвінків буде доречною, частина — передчасною, а частина взагалі не відповідатиме ситуації пацієнта.
Одна логіка для всіх пацієнтів автоматично знижує ефективність. Адміністратор витрачає однакову кількість зусиль на сегменти з різним потенціалом, не розуміючи пріоритетів і очікуваної конверсії.
Скрипти в такій моделі не рятують. Вони можуть допомогти в конкретному діалозі, але без структури, сегментації та управлінської логіки не формують системного результату. Робота з базою починається не зі слів, а з правильно побудованої моделі взаємодії.
#6. База як система, а не активність
У більшості клінік робота з базою має реактивний характер. Її запускають тоді, коли падає оборот або з’являється потреба швидко «закрити місяць». Команда робить кілька десятків дзвінків, надсилає розсилку, отримує частковий результат — і процес знову зупиняється.
Але база не терпить хаотичних дій. Вона працює лише в режимі регулярності. Мінімальна системна взаємодія — це не разова ініціатива, а постійна модель комунікації з різними сегментами пацієнтів. Частина контактів може бути зоною відповідальності адміністративного блоку, частина — маркетингу, але ролі, періодичність і очікувані показники мають бути визначені заздалегідь.
Без цього база поступово переходить у «сплячий» режим. Контакти накопичуються, рішення відкладаються, незакриті плани лікування залишаються без уваги. І кожен місяць клініка починає майже з нуля — покладаючись на первинний трафік.
Системна робота з базою означає передбачуваність: зрозумілий обсяг сегментів, чіткі пріоритети, контроль динаміки реактивації. Це не питання активності окремого співробітника, а питання управлінської моделі.
Поки база сприймається як додаткова задача, вона не генерує стабільний результат. Лише коли вона інтегрована в операційну логіку клініки, вона починає працювати як фінансовий актив, а не як список контактів.
#7. Зміна управлінського фокусу
У більшості випадків проблема не в нестачі пацієнтів. Пацієнти звертаються, записуються, отримують консультації, частина з них приймає рішення, частина — відкладає. Питання не в попиті, а в тому, що відбувається з пацієнтом після того, як він зупинився.
Головна проблема — в неуправлінні активом. База пацієнтів існує, але не сприймається як джерело прогнозованого доходу. Вона не має чіткої структури, пріоритетів і вимірюваних показників. У результаті значна частина потенційного обороту переходить у статус «відкладено» — а з часом просто втрачається.
Ми проводили серію кастдевів по вибірці відмовників. Коли було проаналізовано 100 пацієнтів на дистанції до 4 місяців після відмови, 9 із 10 відповіли, що вже проходять лікування в іншій клініці. Це означає одне: рішення було прийняте — просто не на вашу користь.
База — це не контакти. Це пацієнти, які знаходилися за крок до транзакції. Це заморожений прибуток, який без системної роботи перетворюється на дохід конкурента.
Зміна управлінського фокусу починається з простого усвідомлення: стабільність клініки визначається не лише кількістю нових звернень, а здатністю системно працювати з уже сформованим попитом. І саме ця система відрізняє хаотичний ріст від прогнозованої фінансової моделі.
Система продажів медичної клініки
Навчіться керувати продажами в клініці, підвищувати конверсію в оплату та прогнозувати дохід завдяки системному підходу
Спеціалізується на побудові систем продажів та роботі адміністраторів;
За останні 7 років збудував 38 контакт центрів для медичних закладів з нуля;
Особисто найняв понад 120 адміністраторів у медичні клініки;
За 6 місяців підняв дохід медичної клініки на 7 крісел з $63 000/міс до $210 000/міс;